Маленьку засклену рамочку з медаллю «За отвагу», знаком «Гвардия» та латунною іконкою на червоному оксамиті передали пошуковці загону «Штурм» (Асоціація пошукових загонів Запорізької області) для експозиції в нашому музеї Солдата без вісти зниклого.

Медаль, дана солдатові за його подвиг влітку 43-го, вирвала його ім`я із небуття через сімдесят років. Солдата хлопці знайшли на орному полі між селами Дружелюбівка та Кам’яне Вільнянського району Запорізької області на місці бою.

Через свої контактні особи по номеру медалі хлопцям вдалося встановити ім’я господаря:  Комлєв Арсєнтій Міхайловіч, гвардії старший сержант, навідник кулеметного відділення 2-го батальону 120-го гв.стрілецького полку 39-ої гв.стрілецької дивізії, родом з Іванівської області Росії.

                                                 ПРИКАЗ

 ПО 120 ГВАРДЕЙСКОМУ СТРЕЛКОВОМУ ПОЛКУ 39 ГВАРДЕЙСКОЙ

            КРАСНОЗНАМЕННОЙ СТРЕЛКОВОЙ ДИВИЗИИ.

      16 августа 1943 года № 13/н. Действующая Армия.

От имени Президиума Верховного Совета Союза ССР, – НАГРАЖДАЮ:

     МЕДАЛЬЮ «ЗА ОТВАГУ»

……………………………………………………………………………………………………………………….

8. Наводчика пулеметного отделения 2 батальона гвардии старшего

сержанта КОМЛЕВА Арсентия Михайловича за то, что он, в период боя

в районе выс. «Безымянной» 3.8.43 г. смело под сильным арт.минометным

и ружейно пулеметным огнем противника выдвинулся вперед и помог

продвигаться нашим подразделениям во время контратаки противника

несмотря на то, что был сильно контужен не ушел с поля боя и истре-

бил до взвода вражеской пехоты.

1908 года рожд.,  русский, беспартийный, призван в РККА

Резинокомбинатским РВК г.Ярославля. Домашний адрес: …

…………………………………………………………………………………………………………

Незважаючи на всі  зусилля, хлопцям не вдалося знайти рідних загиблого солдата .

В жовтні 2015-го його останки разом з іншими знайденими солдатами були поховані в братській могилі села Підгірне Василівського району.

Рамочку зі знахідками хлопці передали ще 9 травня під час перепоховання останків знайдених нами солдат в селі Благодатне. Більше місяця все не було часу зайнятися ними. І ось день Святої Тройці, кажуть нічого робить не можна, значить, можна зайнятися переданими знахідками. Вся увага до медалі..,

…потім на ікону – а на іконі свята трійця! Як знак до дії, нагадати знову про солдата.

Вчора я нічого ще не знав про Комлєва Арсєнтія Міхайловіча.

А сьогодні намагаюсь знайти хоча б якесь джерело інформації про події з його життя. Медаллю він був нагороджений за бої під Словянськом Донецької області в районі села Гола Долина. Про ту м’ясорубку, що там була, знайшов адекватну інформацію в дослідженні жіночки, яка шукала місце поховання свого дядька. Тільки той воював в 88 дивізії, а 39-та , в якій служив  Комлєв Арсєнтій, вже змінила її на початку серпня 43-го (http://asiak110mb.com/family/Buzy/BuziFront.html).

Про події під Вольнянськом теж мало інформації, та як розказують хлопці з «Штурма» останній бій Арсентія Міхайловіча теж був нелегкий, гарячий. Він загинув , прикриваючи відступ своїх товаришів під час німецької контратаки. Тому й залишився загиблий на полі бою. Вся земля навкруг його шанця була в мінометних хвостах.

0 0 голоси
Рейтинг статті